Після розпаду Радянського Союзу з’явилися різні історії про групи та співаків, які намагалися створювати музику в тіні заборон і цензури, які ввів радянський уряд, щоб зупинити просування західного культурного впливу у світі. rock Але за Уралом є маловідома історія, яка свідчить про те, що більшовицька імперія теж намагалася наслідувати типово європейське і навіть янкістське явище: бойз-бенди. Йдеться про «Ласковый май» — групу в стилі наших міфічних Parcheesi, яка здобула величезну популярність у середині вісімдесятих у Росії, прожила недовго, як і сама Перебудова, і закінчилася з падінням завіса сталевий фон.
«Ласковый травень» жив з «Parchís», і його учасникам також довелося зіткнутися з величезним тиском, щоб досягти слави в дуже молодому віці, але на цьому схожість закінчується, тому що історія російського бойз-бенду набагато, набагато трагічніша.
Група була створена в середині 1980-х років, коли композитор Сергій Кузнєцов вирішив створити музичну групу з дітей-сиріт з дитячого будинку в Оренбурзі, півтори тисячі кілометрів від Москви. Відібравши кількох дітей із надзвичайно важким дитинством, які перетворили їх на неповнолітніх злочинців, таких як Юрій Барабаш, Андрій Гуров чи Антон Токарєв, Кузнєцов обрав лідером гурту Юрія Шатунова, дванадцятирічного коня з П’ятків, невеликого містечка в с. Республіка Башкортостан.
Шатунов з'явився на світ в 1973 році в машині швидкої допомоги, і перші чотири роки провів під опікою бабусі і дідуся, оскільки батьки не хотіли або не могли піклуватися про нього. Це було в 1977 році, коли його мати поїхала за ним, щоб відвезти його до міста Савелівка, де він незабаром розвинув велику пристрасть до музики... але також і до розпусного життя. У дев’ять років він уже ходив вулицями, грав на гітарі та губній гармошці, курив, пив, сварився з іншими безпритульними та потрапляв у неприємності до 1984 року, коли його життя стало ще більш доленосним, коли під час медичної операції померла його мати. щоб спробувати його вилікувати серйозне закриття.
утворення Ласкового травня – АВС
Батько, який ніколи не звертав на нього уваги, також не хотів брати за нього відповідальність у таких тяжких обставинах, тому маленького Юрія відправили до дитячого будинку Акбулак в Оренбурзі, де йому, очевидно, було важко в оточенні вуличних дітей, які вони зазнали тих самих або гірших перипетій, ніж він. Пару років єдиними людьми, які піклувалися про нього і намагалися йому допомогти, були Тазікенова Валентина, завідуюча дитячим будинком, і вчитель спорту Біксітов Акан, який вирішив, що він повинен зайнятися хокеєм, щоб захистити його від поганого впливу. . Але в 1986 році Валентину перевели вчителювати до школи в цьому районі, залишивши Юрія спустошеним і самотнім у небезпеці. Настільки, що тринадцятирічний підліток втік із притулку, щоб піти його шукати.
Прийшовши після справжньої одіссеї до школи, де працювала Валентина, вона дорікала йому за те, що він втік між обіймами та риданнями, і намагалася переконати, що він повинен повернутися для його ж блага. І ось тоді доля захотіла дати Юрію шанс. Згаданий композитор Сергій Кузнєцов саме того дня був там і шукав дітей для створення свого бойз-бенду. І не тільки розповідь Юрія зворушила його: він запитав його, чи вміє він, крім гри на інструментах, ще й співати, і на тому імпровізованому кастингу на шкільному порталі виявив, що перед ним є потенційний талант.
У грудні 1986 року він створив «Ласковый травень», і після свого дебютного виступу з невеликим концертом у дворі тієї самої школи, де Кузнєцов познайомився з її учасниками, група пішла в студію для запису альбому. Пісні звучали добре і захоплювали, але Кузнєцов зрадив своїх хлопців, продавши альбом за тридцять рублів у місцевому музичному магазині біля Оренбурзького вокзалу, перш ніж сісти на потяг до Москви. Але тут його чекав найнесподіваніший сюрприз: Юрій дізнався, що його «керівник» їде з міста, знову втік із дитбудинку і з’явився на пероні, щоб поїхати з ним. Кузнєцов погодився його забрати, а по приїзді до столиці завдяки своїм зв'язкам у Міністерстві освіти вдалося врегулювати ситуацію з дитиною.
У середині 1988 року Кузнєцов зібрався з іншими хлопцями, щоб перезаписати перший альбом «Ласкового травня», який вийшов у жовтні під назвою «Белые розы». Альбом почав продаватися як гарячі пиріжки, і в січні поява на національному телебаченні миттєво принесла їм славу.
За наступні три роки бойз-бенд випустив кілька комерційно успішних платівок, які перетворили номер «Ласкового травня» в легенду радянської естради, яка давала концерти по всьому СРСР і обклеювала стіни мільйонів людей плакатами.Російські підлітки. Але в 1992 році, коли федерація розвалилася як картковий будиночок, група розпалася без пояснення причин. Того ж року двоє учасників гурту з’явилися за загадкових обставин, а через кілька місяців Юрій та його друг, клавішник «Ласкового травня» Михайло Сухомлинов, збиралися першими увірватися до квартири, як раптово з’явився незнайомець і застрелив їх. .вбивство Сухомлинова. Після випуску сольного альбому в 1996 році Юрій втік із ситуації, яку він вважав небезпечною, і емігрував до Німеччини, щоб продовжити кар’єру, але його найпроблематичніший характер знову проявився, і він не зміг закінчити навчання. Що він зробив, так це навчився продюсувати записи, і так він почав сольну кар’єру, яка триває до сьогодні.
Минулої суботи Юрій Шатунов готувався до нової роботи та призначав дати гастролей, коли, за словами його менеджера, йому раптово стало погано. Його перевезли в лікарню в підмосковному містечку Растуново, але серце зупинилося. Йому було 48 років, і хто знає, чи чекає попереду другий шанс на славу.
