«Sorioneku», переклад якого був би щось на кшталт «удачі», «удачі» або «нехай прийде добро». Це перше з п’яти слів, які було розшифровано на «руці Ірулегі», бронзовій пластині першої третини I століття до нашої ери, знайденій у Наваррі, яка містить, на думку експертів, «найдавніший документ, а також найбільш велика писемність баскською мовою, яка відома на сьогодні».
Рука була знайдена під час розкопок, проведених дослідниками з Наукового товариства Аранзаді в місті Ірулегі, населеному з середини бронзового віку (XNUMX-XNUMX століття до нашої ери) до кінця залізного віку (XNUMX століття до нашої ери). ). Археологи знайшли його біля входу в будинок, де, як вважають, він висів на дверях, щоб захистити будинок.
Після завершення розкопок у середньовічному замку Ірулегі наступні кроки дослідників зосереджені на великій еспланаді, яка приховувала підніжжя замку, на цій 893-метровій висоті, яка домінує над басейном річки Памплона, і сходами, які з’єднують на південь від Наварри з долинами Піренеїв. Вони знали з бібліографії, що на цих 3 гектарах існувало місто залізного віку, і за допомогою геофізичних досліджень та досліджень вони виявили частину головної дороги, з якорною опорою 4 метри, і два будинки приблизно 70 квадратних метрів.
В одному з цих будинків команда під керівництвом археолога Маттіна Айстарана знайшла докази того, що він постраждав від пожежі, спричиненої збройним нападом на наконечник стріли римського типу. Відповідно до датування, проведеного Упсальським університетом у Швеції, останки відповідали останній третині 83 століття до нашої ери, під час сеторіанських воєн (73-XNUMX рр. до н. е.), які велися між римлянами Квінтом Серторієм і Луцієм. Корнелій Сулла в тому, що автохтонні поселенці стали на бік.
Під час пожежі впала овочева кімната будинку та глинобитні стіни, зберігши внутрішній простір. «Після того, як підняли все та переконалися, що це був запечатаний будинок, ми знайшли предмети повсякденного життя, які його мешканці покинули, коли втекли», — пояснив археолог Хуантхо Агірре, член команди та секретар Аранзаді.
Знайдений у червні 2021 року
Серед цих матеріалів, аналіз яких буде опубліковано Айстараном у 2024 році, 18 червня 2021 року він знайшов шматок металу у формі руки, який, як і решта об’єктів, було доставлено до Реставраційної лабораторії уряду. Наварра, де вони були збережені. Це був найнятий реставратор Кармен Усуа, який виявив напис на «руці Ірулегі», коли його очищали та реставрували.
«Я почав бачити, що на тлі є якась прикраса, і незабаром я зрозумів, що це літери, це напис. Тоді я не знав, що це буде настільки ВАЖЛИВО", - каже він.
Вилучення руки із землі Наукове товариство Аранзаді
Дійте, щоб з’ясувати, що для археологів «це була велика емоція» дізнатися, що ця права рука, зроблена з бронзового листа з 53,19% олова, 40,87% міді та 2,16% свинцю, щось звичайне для старих сплавів, вона мала п’ять написаних слів ( 40 знаків), розподілених у чотири рядки.
Щоб переконатися, що мова йде про дороманське письмо, він негайно зв’язався з наварським епіграфіком Хав’єром Велазою, професором латинської філології в Барселонському університеті, а пізніше з Хоакіном Горрочатегі, фахівцем з палеолінгвістики та професором індоєвропейської мови. Лінгвістиці в Університеті Країни Басків, щоб вони могли досліджувати символи, написані на шматку висотою 143,1 міліметра, товщиною 1,09 мм і шириною 127,9 мм, вагою 35,9 грама.
Напис дотримувався напівскладової системи, подібної до іберійської, але в ньому Велаза розпізнав знак Т, якого в цьому не існує і який раніше з’являвся на двох монетах, викарбуваних на території Басків. «Баски запозичили іберійську систему письма, адаптувавши її до своїх особливостей», — зазначає він.
Переклад напису латинським алфавітом виглядає так: sorioneku {n} / tenekebeekiŕateŕe[n] /oTiŕtan · eseakaŕi / eŕaukon ·
Перше слово «соріонеку» було «дуже прозорим» для Велази та Горрочатегі, воно може дуже нагадувати сучасний баскський термін «зоріонеко», що означає «щастя».
Експертам поки не вдалося розшифрувати решту напису, але вони не виключають, що з часом його зміст може бути розгаданий. Іншими словами, існують різні гіпотези і можливості, хоча вони не знайшли нічого, що в принципі нагадує число людини або якесь божество.
Немає жодних паралелей із цією унікальною рукою. В Уесці збереглася стародавня свинцева рука, яка, безперечно, мала таку ж апотропейну функцію, але не містить жодного тексту.
Жозеба Ларратче
За словами Велази, рука Ірулегі «має надзвичайну важливість». «Мені пощастило опублікувати дуже актуальні написи за 30 років, але жодного такого значення, яке показує, що баски використовували писемність, що вони прийняли іберійське складове письмо та адаптували його», — підкреслює він.
На думку дослідників, напис являє собою «найбільший стародавній текст баскською мовою, відомий на сьогоднішній день». Разом зі свідченнями монет, викарбуваних у цій місцевості, та іншими епіграфами, атрибуція яких є дискусійною — мозаїка з Анделоса, бронза з Арангурена та напис на камені з Оліте — «це показує використання писемності стародавніми Баски, в епізоді писемності, який, з того, що відомо дотепер, здається відносно скромним, але засвідчений твір Ірулегі».
Свідоцтво також припускає особливість щодо типології та морфології опори (рука, прибита цвяхами з пальцями вниз) і використаної техніки напису (крапка після сграфіто).
«У руці Ірулегі використовувалися дві техніки письма, які практично відомі не лише в усій епіграфіці Іспанії, але й у всій стародавній епіграфіці західного світу», — підкреслює Хав’єр Велаза. Вони знайшли лише дуже далекий випадок у латинському написі царської доби.
Президент Наварри в палаці Гонгора, де було представлено відкриття. Уряд Наварри
Відкриття було представлено цього понеділка в палаці Гонгора президентом Наварри Марією Чівіте, яка назвала знахідку «першокласною історичною віхою», оскільки вона являє собою «стрибок, подібний до небагатьох інших, у знаннях, які були досі. використовувати нашу історію та культуру.
Безпосереднім пунктом призначення «руки Ірулегі» буде камера для консервації металів у приміщенні Служби історичної спадщини, таким чином продовжуючи дослідницьку роботу. У майбутньому він сподівається виставити його в Museo de Navarra, який має відповідні заходи збереження та безпеки для своєї експозиції.
Розкопки всередині будинку в Irulegi Mattin Aiestaran
Наукове товариство Аранзаді вітає себе з цією «винятковою» знахідкою з нагоди свого 75-річчя, яке «ознаменує віху в історії баскської мови», і наголошує, що ланцюжок зберігання твору з моменту його відкриття під час археологічних розкопок до моменту його вивчення визнаними експертами був «зразковим». Генеральний секретар цієї авторитетної інституції цими словами відганяє зрозумілі приховки, які викликало це оголошення після скандального шахрайства Іруньї Велейї.
Раніше укріплене місто в Памплоні
Згідно з повідомленням уряду Наварри, Ірулегі є одним із найвизначніших прикладів укріплених вілл у цьому районі. Його висота та привілейоване географічне положення надавали йому важливого оборонного значення.
Первісний анклав, розташований біля основи замку, ріс протягом століть, поки не досяг приблизно 14 га в I до н.е., включаючи місця для сільського господарства та тваринництва, де, за оцінками, проживало більше сотні людей. Вольєр був оточений стінами.
Той факт, що жителі обрали для життя піднесені райони, позначається контекстом зростання населення та погіршенням клімату (більш вологим і дещо холодним), що призвело до дефіциту ресурсів і їм довелося конкурувати за них. Відповіддю стала поява стабільних, легко захищених і оточених стінами протоміст, населених землеробами та пастухами, які, водночас, були воїнами.
Ірулегі, разом із нашими спинами або самими анклавами, також був одним із поселень, які сформулювали та заселяли басейн Памплони, до заснування Помпело, теперішньої Памплони (74 роки). або 75 рік до нашої ери).
Аерофотозйомка замку Ірулегі на передньому плані та далі місто залізного віку. СК аранзаді
Після кількох століть занедбаності в середині 924 століття на вершині Ірулегі був побудований королівський замок (належить королю), і Мартін Гарсіа де Еуса був призначений його наглядачем. Будівництво, проведене на попередніх оборонних поселеннях, ймовірно, вежа чи укріплення існували там під час мусульманської кампанії XNUMX року, згідно з джерелами уряду Наварри.
Завдяки своєму стратегічному положенню, він буде вкладати велику суму грошей у захист короля та особливо столиці Памплони. Він був знищений у 1494 році за наказом королів Наварри, щоб запобігти його використанню кінцями королівства Кастилія. Нині збереглася основа замку.
Генеральна дирекція культури – Інституція Прінсіпі де Віана здійснила включення файлу декларації комплексу Ірулегі (Валле-де-Арагурен, Наварра) як об’єкт культурного значення з категорією археологічної зони.
